Нещодавно
Бог послав мені нагоду надати допомогу тим, хто так в ній потребує. Мені написала моя однокласниця, з м.Самбір, що потрібні речі для дітей з інтернату на свято Миколая. Я зробила рекламу в
інтернеті, і згодом почали дзвонити люди, які мали чим поділитися! Коли я зустрічалася з людьми, щоб
зібрати речі для дітей, в мене було стільки радості! Я так не раділа навіть, коли мені дарували подарунки.
Люди
приносили дуже гарні книжечки, іграшки, одяг, солодке - все, що треба для
свята! Там були такі гарні ведмедики! І такі фантастичні книжечки!
Знайшлися
добрі люди, які помогли мені відвезти
всі речі, яких було зовсім немало. Чесно-кажучи, я не сподівалася, що ми
стільки зберемо. Нам передали речі навіть із Німеччини - за, що дуже дякую.
Ми
відвезли одяг і солодке дітям з інтернату. А також відвідали ще й сиротинець в
Корналовичах, біля Самбора. "Діти були дуже раді" - я не
можу, на жаль, передати цими словами все, що вони
відчували, і свої емоції передати нереально - це потрібно пережити.
Мій
висновок - люди всі хочуть, щоб їх любили, але ще більше ми хочемо любити
когось, хоч би маленького хом"ячка!!!
Хочу
подякувати всім людям, які стали помічниками Святого Миколая для тих дітей, а
зокрема: Інні Василькевич, Юлі Швед, Галині, Анні, Наді, Ользі, Ірі та всім
іншим, хто вирішив залишитись інкогніто.
Ореста Яджак, львівське відділення ТОС в Україні