РАДІСТЬ І СВІТЛО ДЛЯ КОЖНОГО СЕРЦЯ

19 грудня 2014р. Святий Миколай доручив нам дуже важливу місію - відвідати дитячий будинок с.Корналовичі, Львівської області. Вже не перший раз відвідуємо саме цей сиротинець. Мабуть не знаємо і ми самі, чому так склалося.

Зібралось все, що було потрібно, іграшки, цукерки, мило, шампуні, одяг......

Діти чекали нас! Цього разу виступ приготували вони для нас. Марія Романівна, директор будинку, була і залишається великою "мамою" для цих дітей. Вона дуже тепло прийняла і нас.

Цього разу в нашій команді "Помічників Святого Миколая" була чудова композиторка- Люсьєна. Дякуючи їй, ми співали з дітками колядки і радість лунко котилася по будинку до усіх кутків. Це була наша спільна радість. 

Дякуємо і нашому водієві Степану, і помічнику Андрію, і нашому фотографу Максиму, а також усім не байдужим за пожертви і речі для цих дітей.

ТОС у Львові, Яджак Ореста

РОЗВИТОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ

15-16 листопада 2014р. відбулась Х Конференція теософського суспільства України під девізом: «Новий розум для нового часу», яка була присвячена 139-й річниці Міжнародного теософського суспільства. Конференція запам'яталася для багатьох не лише своєю неймовірно цікавою і пізнавальною програмою, жвавою і надихаючою дискусією, але й барвистістю і різноманітністю культурного доповнення. 

У рамках програми Конференції була проведена виставка виробів традиційного побуту і одягу українського народу з приватних колекцій учасників Конференції. 

Також були проведені два благодійних ярмарка. На одному з них були представлені  роботи творчого союзу інвалідів «Джерело натхнення», це вже друга спільна акція. На іншому були виставлені роботи київського осередку ТОС. 

Наші умільці власними руками виготовили ляльок-мотанок, відроджуючи древні традиції українського народу. Сподіваємося, що ці обереги допомагатимуть тим, хто їх придбав. 

 

Дякуємо ще раз кожному учаснику ярмарку. Виручені кошти будуть спрямовані на підтримку творчих починань інвалідів і проекти Теософського ордену служіння.

ЛЮБОВ БЕЗ КОРДОНІВ (LOVE WITHOUT BORDERS)

Про цей сюрприз ми дізналися заздалегідь. Французькі друзі-теософи, співчуваючи ситуації в нашій країні, виготовили для українських дітей 175 м'яких іграшок, щоб вручити їх членам української делегації на Європейському Конгресі в Парижі в серпні 2014г. Нам їх урочисто вручили Президент ТТ пан Тім Бойд, Президент міжнародного ТОС пані Діана Данінгхен-Шапотен і керівник Французького відділення ТОС Мішель Шапотен. Ми були в захваті, побачивши цих чудових різноколірних ведмедиків.

 

 

Усім десяти членам нашої делегації випала честь везти ці подарунки додому і потім розподіляти їх по наших відділеннях і групах. Ведмедики поїхали в різні міста: Київ, Кіровоград, Львів, Одесу, Кривий ріг, Харків, Дніпропетровськ. І ось вже дітки можуть отримати цих посланців любові у свої руки.

До зустрічей з дітьми готувалися спеціально. Дітям розповіли про Францію, про Париж, про людей, які своїми руками виготовили з любов'ю ці подарунки, В Кривому Розі наш волонтер Петро Скорик навіть зробив дітям листівки з видом Ейфелевої Вежі і написом «З найкращими побажаннями дітям України від волонтерської групи теософів Франції».

Посмішки,  захоплені блискучі очки дітей, слова вдячності - це так багато означає сьогодні. Нехай ці посмішки побачать ті, хто створив це диво, трудівники ТОС Франції.

Передаємо їм теплі слова вдячності від учасників цієї акції, членів ТОС України.

ТОС України

LOVE WITHOUT BORDERS

About this surprise we have learnt in advance. The French friends-theosophists, sympathizing with a situation in our country, have made by their hands for Ukrainian children of 175 soft toys just to hand them over to the members of the Ukrainian delegation at the European Congress in Paris in August 2014. Mr. TS President Tim Boyd, the President international ТОS Mrs. Diana Daninghen-Shapotin and the head of French TOS branch Michel Shapotin were solemnly handed over those toys to us. We were delighted, having seen these remarkable multi-coloured teddy bears.

All to ten members of our delegation had an honour to carry these gifts home and then to distribute them for our branches and groups. Bears have gone to different cities: Kyiv, Kirovohrad, Lviv, Odesa, Kryvyi Rig, Kharkiv, Dnipropetrovsk. And now groups of children can already receive these messengers of love in their hands.

We specially prepared for meetings with children. We have told to children about France, about people who with loving care, by hands have done these gifts, In Kryvyi Rig our volunteer Petro Skoryk even has made to children the picturesque postcards of Tour d'Eiffel and an inscription «With the best regards to children of Ukraine from voluntary group of French theosophists».

Smiles, enthusiastic brilliant children eyes, gratitude words mean so much today. Let these smiles will be seen by those who has created this miracle, ТОS workers of France.

We transfer to them warm words of gratitude from participants of this action, ТОS members of Ukraine.

ТОS of Ukraine

МИ ВІДЧУВАЄМО, ЩО ПОТРІБНІ ЇМ

Під час минулих зустрічей з мешканцями притулку «Милосердний самарянин» стало зрозумілим, що всі вони люблять не лише розглядати, але й читати інформаційні видання: книжечки, журнали, газети тощо.

Тому, завітавши до них 14 жовтня, на день Покрови - свята Пресвятої Богородиці, ми принесли їм, перш за все, примірники видання «Нової газети», які вони зразу розібрали по кімнатах. Ця газета розповідає про цікавих людей, подає інформацію про життєві події у місті, друкує багато корисних порад, якими можуть скористатися навіть ті, хто не може виходити  з приміщення. Щоб надалі наші друзі могли вчасно знати про свіжі події, наша група передплатила для них «Нову газету» на 2015 рік.

У цей день, за їхнім бажанням, ми також розповіли їм про свято Пресвятої Богородиці: де воно бере початок, чому його відзначають як раз 14 жовтня за новим стилем, які традиції, обряди, звичаї відносно нього склалися у різних народів світу, у тому числі й в українців. Можливо, це і дивно, але їм припало до душі повір’я про те, що для того, щоб усі члени сім’ї були здоровими взимку, не хворіли, кожного з них в цей день обливали холодною водою через сито. Порадившись з нашими підопічними, ми провели цей обряд з усіма присутніми. Звичайно, це було чисто символічно, але на кожного, в тому числі й на нас, попало по дві-три краплини води. Це підняло їм настрій, люди повеселішали, на обличчях з’явилися теплі посмішки. Виявляється, що навіть холодною водою можна відігріти  людську душу, якщо все робити від щирого серця.

Побажавши всім міцного здоров’я, гарного настрою, витримки, ми тепло попрощалися, але ненадовго, бо відчуваємо, що потрібні їм і вони на нас чекають.

До нових зустрічей, друзі!  

Ініціативна група ТОС, Кіровоград

ДОПОМОГА ЛЮДЯМ В СКРУТНИХ ОБСТАВИНАХ

Переселенців зі східних районів нашої країни нажаль не зменшується. Люди вже звикають до нових умов і до думки, що зимувати будуть далеко від рідного дому. Отже, потрібні зимовий одяг і взуття, теплі ковдри.
Нас вже знають у притулку християнської громади селища Коцюбинське, що біля Києва. Там живе багато жінок з дітьми, старші пішли до місцевої школи, молодші гуляють на дворі. І на цей раз 10 вересня ми привезли повну машину речей, зібраних київськими волонтерами ТОС для родин тих переселенців, яких розмістила ця громада і якими опікується отець Миколай.

 

 

Ми домовилися кожного вечора об’єднувати наші молитви за мир та єдність України. Віримо у нашу перемогу, у силу співчуття та доброти. Будемо завжди готові допомогти людям у скрутних життєвих обставинах.

Група ТОС, Київ.

ПООБІЦЯЛИ – ВИКОНАЛИ

Цього разу ми, як і пообіцяли раніше, завітали до притулку «Милосердний самарянин» 19 серпня, на День Спаса – Великого Свята для християн (а якраз такі мешканці тут проживають). Можна сказати, що на нас уже чекали. Як і годиться в такий день, ми приготували для них пригощення: штрудлі з яблучною начинкою, мед, яблука тощо. Завітали до кожної кімнати. Спілкуючись майже з кожним, намагалися підняти їм настрій, викликати нехай маленьку, але посмішку на їхньому обличчі.
Тут дуже доречною виявилася пропозиція Валентини Богуш показати їм доступні та прості для виконання фізичні вправи, що покращують в організмі кровообіг, позитивно впливають на зір, слух, діяльність серцево-судинної системи, підвищують рухомість всього тіла тощо. З яким задоволенням вони повторювали всі рухи, вголос рахували скільки разів треба виконувати ту чи іншу вправу! На очах люди змінювалися на краще. Директор притулку Іван Іванович, який весь час був поряд з нами, тільки здивовано похитував головою. Нам здалося, що у нього з’явилася думка (хоч він цього не озвучив) мати інструктора.
Іще ми розповіли їм про те, що СЕРПЕНЬ у народі називають місяцем зорепадів і якщо під час падіння зірки загадати бажання, воно обов’язково збудеться. Ми пропонували всім: і тим, хто бачить зорепад, і тим, хто через хворобу не може його побачити, кожного дня, не лише у серпні, а щовечора о 21.00 годині посилати у Космос бажання жити в ЄДИНІЙ і ЩАСЛИВІЙ УКРАЇНІ, жити заможньо, у дружніх відносинах один з одним і закликати таким чином підтримку для Духовного Відродження нашого міста, країни і всього світу.
ТОС Кіровоград

ВІДСВЯТКУВАЛИ ДВА СВЯТА РАЗОМ

   Якось раніше ми не звертали увагу на те, що День народження нашої неповторної землячки Олени Петрівни Блаватської, 12 серпня, і День християнського свята Маковія, 14 серпня, майже співпадають. Якраз у цьому році ми вирішили відзначити одночасно обидва свята разом з мешканцями та обслуговуючим персоналом притулку для одиноких людей «Милосердний самарянин», куди завітали зранку 12 серпня. Коли в одній з кімнат притулку ми готували поетичний святковий куточок (його ви бачите на фото), почули, як хтось сказав: «Це ті, хто минулого разу розповідали нам про добро, милосердя, любов, про щирі стосунки між людьми і називали якесь складне слово, Яке Все Це Вміщає».

Виявилося, що цим «складним словом» було для декого «теософія». Тому наша розмова почалася з його пояснення. Ми намагалися якомога простіше розповісти, що ТЕОСОФІЯ – це БОЖЕСТВЕННА МУДРІСТЬ, яка була завжди, але загубилася в віках. Відновити та передати людям всього світу знання, що містить у собі ця МУДРІСТЬ про будову Всесвіту, Природи, Людини, доручалося Олені Петрівні Блаватській, яка народилася у цей день 183 роки тому. Ми розповіли, що, завдяки своїй геніальності, вона виконала це доручення, бо дуже хотіла, щоб усі жили в злагоді, мирі, були щасливими, були дійсно братами і сестрами, як про те заповідає ТЕОСОФІЯ.

Потім вже не ми людям, а вони нам розповіли про свято МАКОВІЯ. За стародавньою традицією ті, хто прийняв християнську віру, йдуть до храмів, освячують перший врожай городини, а також букетики з трав та квітів – «маковейчики», щоб у подальшому квітнуло господарство.
Спілкування було теплим, радісним, сердечним.
Друга частина нашої благодійної акції пройшла надворі. Ми допомогли прибрати прилеглу територію від бур’янів, різного сміття. Крім того, разом з мешканцем притулку Миколою Рожко та сестрою-господаркою Любов’ю Володимирівною посадили щонайменше 50 кущів багаторічних квітів, які подарувала зі свого подвір’я наш волонтер Віра Махоріна.

Трохи втомилися, але були задоволені, що змогли зробити хоч щось приємне для людей, які потребують уваги, співчуття до їхньої долі. Вони попросили завітали до них на День Спаса. Ми пообіцяли!

Ініціативна група ТОС, Кіровоград

ЄДИНА КРАЇНА

Київський осередок ТОС в липні 2014г. провів збір речей для тих, хто був вимушений переселитися зі східних областей України. Недалеко від Києва розташований табір для переселенців зі Слов'янська, Краматорська, Донецька. Цей табір створений місцевою християнською громадою. Ми підтримуємо зв'язок з отцем Миколаєм і вирішили допомогти людям. Зібрали одяг і взуття, електропобутові прилади і постільну білизну, посуд, засоби гігієни і дитячі іграшки. Звичайно, діти найбільше зраділи іграшкам.

Усі ми сподіваємося, що мир в нашій країні буде скоро відновлений, і ці люди зможуть повернутися додому.

TOС в Україні, Київ

 

 

ДО НОВОЇ ЗУСТРІЧІ

Дві найголовніші для нас події – ДЕНЬ БІЛОГО ЛОТОСА, який щороку відзначається 8 травня,  як ДЕНЬ ПАМ‘ЯТІ ОЛЕНИ ПЕТРІВНИ БЛАВАТСЬКОЇ та День Перемоги у Великій Вітчизняній Війні – 9 травня, стали приводом для відвідання членами ТОС притулку «Милосердний самарянин» для одиноких людей похилого віку, що діє у місті Кіровограді.

Зранку 8 травня ми зустрілися з керівними працівниками притулку на чолі з директором Іваном Івановичем Галушкою та мешканцями цього закладу. Всі, хто міг сам пересуватися, зібралися на подвір‘ї. Ми коротко розповіли їм про те, хто така Олена Петрівна, яку місію вона виконувала, про її бажання, яке вона залишила у своєму Заповіті, «…роздавати в цей день трохи їжі бідним рибакам…» та пов‘язали це з місією нашої теософської групи.

Почувши слово «теософська», до розмови активно підключився сам Іван Іванович, який просто, доступно, чітко прокоментував його значення. І якщо на початку зустрічі ми відчували і бачили на обличчях людей деяку настороженість, то після його виступу їх очі посвітлішали, напруга відступила. Ми зрозуміли – він для них великий авторитет, а для нас виявився великою підтримкою.

Потім були розмови про Свято Перемоги – 9 травня. Дуже активно включилася в цей процес учасник ВВВ Поліна Павлівна Кравцова, якій 2 червня виповнюється 89 років. Вона з радістю розповіла всім про те, як, не зважаючи на неймовірні труднощі, дійшла від Волги до Рейхстагу і залишила на його стінах свої надписи.

Ми не обійшли увагою тих мешканців, які не змогли вийти на подвір‘я. Завітали до їх кімнат, намагалися підтримати добрим словом, вкладаючи в зміст кожного всю теплоту та щирість наших сердець.

На жаль, з причин від нас не залежних, ми не зробили жодної фотографїї. Але, на наш погляд, головне те, що змогли хоча вб трохи заповнити ту потребу у спілкуванні, якого так не вистачає цим людям.

Пізніше нам телефонували відповідальні працівники притулку, дякували за зустріч та запрошували до нової.

                                                    Кіровоград      

Зустрілися, як справжні друзі

Ми не випадково вибрали 10 березня 2014 року для зустрічі з нашими підопічними Обознівського психоневрологічного інтернату. Якраз напередодні виповнювалось 200 років від дня народження генія українського народу Т. Г. Шевченка. Його називають також великим Пророком тому, що він бачив, знав та відчував майбутнє України.

Наша зустріч розпочалася з Молитовного звернення, яке провів служитель церкви, до Вищих Сил Світла за спасіння рідної України і втихомирення в ній розбрату, чвар між людьми. Воно звучало, як священна мантра і єднало серця всіх присутніх. Зразу встановилась атмосфера доброзичливості, взаємопорозуміння та відвертості.
Алла Сергієнко, працівник обласноі дитячої бібліотеки ім. А.П.Гайдара, розповіла про незабутньного Кобзаря, прочитала декілька його віршів.Присутні не тільки уважно слухали, не тільки з великим інтересом розглядали книжки, журнали, що їм подарувала біліотека, але й самі підключилися до шевченківської поезії.З великим натхненням прочитали "Реве та стогне Дніпр широкий" та "Садок вишневий коло хати" Христина і Галина.(Ви можете побачити їх на фото).

Наостанок, ми залишили їм ту благодійну допомогу, яку надало дуже багато небайдужих до їх долі кіровоградців і навіть киян.
Висловлюємо велику подяку всім, хто подарував свою любовь, щедрість своєї душі людям, які так потребують уваги, тепла, простого сердечного спілкування і чекають нас, як спражніх друзів.
Зустріч закінчилася молитвою "Отче наш", яку ми промовляли всі разом.
Ініціативна група ТОС, Кіровоград

Відвідини дитячого сиротинця

02 лютого 2014 р. ми вдруге відвідали сиротинець в с. Корналовичі, що розташований біля м. Самбора у Львівській області.

Так як новорічні свята ще не закінчилися, то їхали ми з різдвяною програмою, і дуже насиченою! Ми планували співати колядки і щедрівки, розповідати дитячі казки та філософські притчі на вічні теми «що таке доля?», «що є справжнє щастя?» та «чи вірять діти в чудеса?».
Співи та читання чергувалось хороводами, вікторинами, а саме головне — живим акапельним співом, який не залишив байдужим нікого. Невеличкий концерт влаштували дівчата зі співочого квартету: Ірина Крента, Мар’яна  Почапська, Галинка Кулик та Орися Яджак. Дівчата вперше виступали перед такою аудиторією, і хвилювались не менше, ніж самі діти. Але після перших хвилин спілкування хвилювання зникло, і вони з радістю водили хороводи з дітьми. Діти змогли переконати нас, що вони – одна велика сім’я, вони завжди допомагають один одному, турбуються про кожного, діляться всім. І вони готові прийняти кожного до своєї сім’ї.

Завідувачка сиротинцем Марія Романівна по секрету нам розповіла, що діти нас дуже чекали, хоча спочатку вели себе стримано і обережно, вони ніби “сканували” нас, наскільки ми є щирими. Поступово нам вдалося все ж передати дітям свої почуття  щирості, добра та любові, і діти розкрилися до нас, неначе квіти на весняному сонечку.
А потім було «просте» спілкування за чаєм з пампухами. Воно мало би бути простим, адже це звичайне людське спілкування. Але це допомогло нам усвідомити саме головне в нашій місії: не подарунків, не цукерок і не імпровізованого концерту так чекали діти, вони чекали живого спілкування! Вони чекали того, чого їм бракує найбільше — уваги, тепла і любові! Коли ми покидали сиротинець, нас проводжали десятки оченят, діти сиділи на підвіконнях і махали нам руками. Хіба ми зможемо не відвідати їх ще раз?

Протягом двох наступних днів Марія Романівна дзвонила нам та схвильовано розповідала про враження дітей, їх емоції. І ми пообіцяли, що обов’язково продовжимо нашу співпрацю!
Дуже хочеться подякувати ВСІМ тим, хто так щиро відгукнувся та допоміг нам зібрати подарунки для дітей. Ми ще раз пересвідчилися в тому, що у нас дуже багато світлих та щирих людей!
Дуже приємно, що до цього заходу підключились наші рідні та близькі. Дякуємо і їм! Цього разу до сиротинця їздили: Орися Яджак, Ірина Крента, Мар’яна Почапська, Галинка Кулик, сім’я Василькевичів: Інна, Віктор, Павло та Святослав.

 Теософський орден служіння у Львові

Перші кроки ТОС Дніпропетровська

У лютому 2014 року Дніпропетровське теософське відділення спільно з   людьми, що вивчають теософію, зробили перші кроки відносно роботи Ордена Служіння в Дніпропетровську. Спочатку ми зібрали книги (художню літературу, техничну, наукову) для ув'язнених виправної колонії в Дніпропетровській області, зібране незабаром передали людям. Також ми зв'язалися з адміністрацією Будинку-інтернату і з'ясували, що діткам не вистачає розвиваючих ігор, а також канцелярського приладдя. І звичайно, без м'яких іграшок також не обійшлося. Зібрали «по нитці», а в результаті - відчутна допомога, яку передали дітям, до свята Весни.  Прийняли участь в акції 15 членів группи і ще 2 волонтери.

Валентина Мішина

Запалили свічу надії

Цього разу ми завітали до Обознівського психоневрологічного інтернату, що у Кіровоградському районі, як і годиться, у Новорічні свята, з "вечерею". А так звана "вечеря" вийшла непоганою, бо на прохання Кіровоградського відділення "Лайя" про допомогу його мешканцям відгукнулися люди різного рівня: це були і поети, і композитори з літературного об’єднання "Парус", і працівники "Нової газети". Всі несли теплий одяг, хустки, ковдри тощо. Зібрали понад 100 книг та журналів для бібліотеки цього закладу. "Нова газета" подарувала їм своє нове видання. Звичайно, не обійшлося без солодощів, які отримав кожен.

Скільки було радощів, хвилювання в очах підопічних, коли, тримаючи в руках рушник з хлібом-сіллю, своє привітання зі святами ми розпочали словами: "Тато і мати просили прийняти нашу вечерю". Розповідали їм про Різдво Христове, про те, що несе з собою Новий рік - рік Коня і були приємно вражені, коли почули, що чимало хто з них пам’ятає і свої молоді роки, і свої "вечері".

     Сподіваємось, що наші душі, які були переповнені теплом і співчуттям, додадуть їм сил. А їхня любов до життя та радість принесуть зцілення.

Прощаючись з нами, працівники закладу сказали: "Ви запалили свічу надії для цих людей".

Валентина Богуш і Віра Махоріна