Зустрілися, як справжні друзі

Ми не випадково вибрали 10 березня 2014 року для зустрічі з нашими підопічними Обознівського психоневрологічного інтернату. Якраз напередодні виповнювалось 200 років від дня народження генія українського народу Т. Г. Шевченка. Його називають також великим Пророком тому, що він бачив, знав та відчував майбутнє України.

Наша зустріч розпочалася з Молитовного звернення, яке провів служитель церкви, до Вищих Сил Світла за спасіння рідної України і втихомирення в ній розбрату, чвар між людьми. Воно звучало, як священна мантра і єднало серця всіх присутніх. Зразу встановилась атмосфера доброзичливості, взаємопорозуміння та відвертості.
Алла Сергієнко, працівник обласноі дитячої бібліотеки ім. А.П.Гайдара, розповіла про незабутньного Кобзаря, прочитала декілька його віршів.Присутні не тільки уважно слухали, не тільки з великим інтересом розглядали книжки, журнали, що їм подарувала біліотека, але й самі підключилися до шевченківської поезії.З великим натхненням прочитали "Реве та стогне Дніпр широкий" та "Садок вишневий коло хати" Христина і Галина.(Ви можете побачити їх на фото).

Наостанок, ми залишили їм ту благодійну допомогу, яку надало дуже багато небайдужих до їх долі кіровоградців і навіть киян.
Висловлюємо велику подяку всім, хто подарував свою любовь, щедрість своєї душі людям, які так потребують уваги, тепла, простого сердечного спілкування і чекають нас, як спражніх друзів.
Зустріч закінчилася молитвою "Отче наш", яку ми промовляли всі разом.
Ініціативна група ТОС, Кіровоград

Відвідини дитячого сиротинця

02 лютого 2014 р. ми вдруге відвідали сиротинець в с. Корналовичі, що розташований біля м. Самбора у Львівській області.

Так як новорічні свята ще не закінчилися, то їхали ми з різдвяною програмою, і дуже насиченою! Ми планували співати колядки і щедрівки, розповідати дитячі казки та філософські притчі на вічні теми «що таке доля?», «що є справжнє щастя?» та «чи вірять діти в чудеса?».
Співи та читання чергувалось хороводами, вікторинами, а саме головне — живим акапельним співом, який не залишив байдужим нікого. Невеличкий концерт влаштували дівчата зі співочого квартету: Ірина Крента, Мар’яна  Почапська, Галинка Кулик та Орися Яджак. Дівчата вперше виступали перед такою аудиторією, і хвилювались не менше, ніж самі діти. Але після перших хвилин спілкування хвилювання зникло, і вони з радістю водили хороводи з дітьми. Діти змогли переконати нас, що вони – одна велика сім’я, вони завжди допомагають один одному, турбуються про кожного, діляться всім. І вони готові прийняти кожного до своєї сім’ї.

Завідувачка сиротинцем Марія Романівна по секрету нам розповіла, що діти нас дуже чекали, хоча спочатку вели себе стримано і обережно, вони ніби “сканували” нас, наскільки ми є щирими. Поступово нам вдалося все ж передати дітям свої почуття  щирості, добра та любові, і діти розкрилися до нас, неначе квіти на весняному сонечку.
А потім було «просте» спілкування за чаєм з пампухами. Воно мало би бути простим, адже це звичайне людське спілкування. Але це допомогло нам усвідомити саме головне в нашій місії: не подарунків, не цукерок і не імпровізованого концерту так чекали діти, вони чекали живого спілкування! Вони чекали того, чого їм бракує найбільше — уваги, тепла і любові! Коли ми покидали сиротинець, нас проводжали десятки оченят, діти сиділи на підвіконнях і махали нам руками. Хіба ми зможемо не відвідати їх ще раз?

Протягом двох наступних днів Марія Романівна дзвонила нам та схвильовано розповідала про враження дітей, їх емоції. І ми пообіцяли, що обов’язково продовжимо нашу співпрацю!
Дуже хочеться подякувати ВСІМ тим, хто так щиро відгукнувся та допоміг нам зібрати подарунки для дітей. Ми ще раз пересвідчилися в тому, що у нас дуже багато світлих та щирих людей!
Дуже приємно, що до цього заходу підключились наші рідні та близькі. Дякуємо і їм! Цього разу до сиротинця їздили: Орися Яджак, Ірина Крента, Мар’яна Почапська, Галинка Кулик, сім’я Василькевичів: Інна, Віктор, Павло та Святослав.

 Теософський орден служіння у Львові

Перші кроки ТОС Дніпропетровська

У лютому 2014 року Дніпропетровське теософське відділення спільно з   людьми, що вивчають теософію, зробили перші кроки відносно роботи Ордена Служіння в Дніпропетровську. Спочатку ми зібрали книги (художню літературу, техничну, наукову) для ув'язнених виправної колонії в Дніпропетровській області, зібране незабаром передали людям. Також ми зв'язалися з адміністрацією Будинку-інтернату і з'ясували, що діткам не вистачає розвиваючих ігор, а також канцелярського приладдя. І звичайно, без м'яких іграшок також не обійшлося. Зібрали «по нитці», а в результаті - відчутна допомога, яку передали дітям, до свята Весни.  Прийняли участь в акції 15 членів группи і ще 2 волонтери.

Валентина Мішина