Місця,
пов’язані з перебування на території нашої країни Олени Петрівни Блаватської,
нашого вчителя, визначної особистості нашої історії і культури, мають особливе
значення для тих, хто цінує її цивілізаційний внесок. Ми вважаємо своїм
обов’язком прийняти від попередніх поколінь теософів ідеї та історичні події,
що їх надихали, та передати через живий ланцюг далі, нашим нащадкам, передати
без девальвації, не забруднивши, не принизивши, у повній чистоті та святості.
Дбаючи про збереження пам’яті про О.П.Б., ми маємо дбати і про місця її
народження та перебування. Одним з таких місць є село Павлинка Одеської
області, де наприкінці ХІХ століття був маєток Андрія Михайловича та Олени
Павлівни Фадєєвих, дідуся і бабусі О.П.Б. Саме там вона у дитинстві проводила літню
пору року. Нажаль від тодішніх споруд майже нічого не залишилося.
Наші
одеські колеги-теософи знайшли це місці ще 11 років тому і придбали там ділянку
землі з невеличкою будівлею. За ці роки їм вдалося перебудувати будинок,
облаштувати там музейну кімнату, бібліотеку, гостьові приміщення, провести
воду, посадити великий сад. Тепер там розташований Культурний центр „Дім
О.П.Блаватської”.
Скільки любові, праці та фінансових ресурсів вкладено у цей
проект, може знати Президент Одеського відділення „Перлинне намисто” Віктор
Володимирович Перевалов, який все це започаткував та здійснював протягом
багатьох років, але він не схильний вдаватися у ці подробиці. Він дивиться
вперед!
Оскільки
цьогорічна Літня школа Теософського товариства в Україні проходила біля Одеси,
то цілком природно виникла ідея підчас програми, 5 липня, поїхати до Павлинки,
хоч це була і не близька подорож. Ми готувалися до цих відвідин заздалегідь,
щоб провести ритуал відродження духовного магніту цього місця, як відміченого
перебуванням там такої визначної людини як О.П.Блаватської. Такі ритуали вже
стали нашою традицією, бо вони вже проводилися і у Луганській області, на
Боговій горі, і у Житомирі. Тепер всі групи України привезли або передали свої
вкладення до субургану, який спланували звести одесити. Деякі учасники принесли
власні предмети, які символізують певні побажання, наміри, мрії та плани,
пов’язані з духовним відродженням цього місця, Теософського товариства, нашої
країни, всього людства на планеті. Було сказано багато теплих слів, прочитано
віршів, сердечних побажань. На певному вибраному на подвір’ї місці після
ритуалу звели субурган і прикрасили його прапорцями та стрічками добрих
побажань та молитовних звернень.
Час
пролетів майже непомітно. Смачний братський обід, з незмінним традиційним
борщем, який приготували господарі, завершив цей день. Ця подія була дуже
зворушливою для всіх її учасників. Не хотілося уходити з цього місця.
А
через декілька днів цей магніт вже почав діяти. Наприкінці Літньої школи ми, як
і завжди, почали мріяти і складати плани наступної Літньої програми-2018. Коли
зайшла мова про місце проведення, то дійшли цілковитої згоди, що таким місцем
буде Павлинка. От ми й задали клопотів нашим Одеським братам і сестрам! Тепер
будемо всім миром їм допомагати.
