2014-09-11

ДОПОМОГА ЛЮДЯМ В СКРУТНИХ ОБСТАВИНАХ


Переселенців зі східних районів нашої країни нажаль не зменшується. Люди вже звикають до нових умов і до думки, що зимувати будуть далеко від рідного дому. Отже, потрібні зимовий одяг і взуття, теплі ковдри.
Нас вже знають у притулку християнської громади селища Коцюбинське, що біля Києва. Там живе багато жінок з дітьми, старші пішли до місцевої школи, молодші гуляють на дворі. І на цей раз 10 вересня ми привезли повну машину речей, зібраних київськими волонтерами ТОС для родин тих переселенців, яких розмістила ця громада і якими опікується отець Миколай.
Ми домовилися кожного вечора об’єднувати наші молитви за мир та єдність України. Віримо у нашу перемогу, у силу співчуття та доброти. Будемо завжди готові допомогти людям у скрутних життєвих обставинах.
Група ТОС, Київ.

2014-09-02

ПООБІЦЯЛИ – ВИКОНАЛИ

Цього разу ми, як і пообіцяли раніше, завітали до притулку «Милосердний самарянин» 19 серпня, на День Спаса – Великого Свята для християн (а якраз такі мешканці тут проживають). Можна сказати, що на нас уже чекали. Як і годиться в такий день, ми приготували для них пригощення: штрудлі з яблучною начинкою, мед, яблука тощо. Завітали до кожної кімнати. Спілкуючись майже з кожним, намагалися підняти їм настрій, викликати нехай маленьку, але посмішку на їхньому обличчі.
Тут дуже доречною виявилася пропозиція Валентини Богуш показати їм доступні та прості для виконання фізичні вправи, що покращують в організмі кровообіг, позитивно впливають на зір, слух, діяльність серцево-судинної системи, підвищують рухомість всього тіла тощо. З яким задоволенням вони повторювали всі рухи, вголос рахували скільки разів треба виконувати ту чи іншу вправу! На очах люди змінювалися на краще. Директор притулку Іван Іванович, який весь час був поряд з нами, тільки здивовано похитував головою. Нам здалося, що у нього з’явилася думка (хоч він цього не озвучив) мати інструктора.
Іще ми розповіли їм про те, що СЕРПЕНЬ у народі називають місяцем зорепадів і якщо під час падіння зірки загадати бажання, воно обов’язково збудеться. Ми пропонували всім: і тим, хто бачить зорепад, і тим, хто через хворобу не може його побачити, кожного дня, не лише у серпні, а щовечора о 21.00 годині посилати у Космос бажання жити в ЄДИНІЙ і ЩАСЛИВІЙ УКРАЇНІ, жити заможньо, у дружніх відносинах один з одним і закликати таким чином підтримку для Духовного Відродження нашого міста, країни і всього світу.
ТОС Кіровоград