«Олени Петрівни Блаватської немає більше у земній сфері… Вона
не належала до будь-якої нації. Весь простір землі був її домом, все людство –
її братами… все життя її було незвичним», так писала газета «Індіан мірор» 15
травня 1891 року.
Щорічно, протягом 124 років підряд, всі теософи Світу вшановують в День Білого
Лотосу, 8 травня, пам'ять нашої Великої
співвітчизниці. Для нас цей день почався з відвідання обласного Центру Матері
та Дитини, що розташований у селищі Новому м. Кіровограда. Тут проживають
молоді мами з дітками віком до півтора року. Ми прийшли до них з пригощеннями,
щоб виконати одну із заповідей Олени Петрівни: роздавати у цей день трохи їжі
бідним та голодним, хоч уже завчасно знали: там таких немає. Але ми знали й
інше: їм потрібна не фізична їжа, а
духовна.
Тому, порадившись з дуже молодим,енергійним, прогресивним
у своєму мисленні, директором – Інною Олександрівною Жолобовою – ми розмовляли
не лише з мамами, але й з обслуговуючим персоналом Центру про те, що таке
людина, звідки і для чого вона приходить на землю, яка її місія, у чому зміст
життя, а також про необхідність виховувати в собі позитивні якості, будувати
братерські відносини один з одним, про безкорисну допомогу та інші аспекти
духовного життя людини, зокрема, та людства в цілому. Ми зачепили питання про
майбутнє, акцентували увагу на тому, що воно залежить від них самих, а також
від того, як вони виховають своїх дітей.
У процесі розмови ми розповіли їм ким була і ким
залишається для нас О. П. Блаватська, про наше теософське Відділення та чому ми
прийшли до них якраз у цей день.
Прощаючись, Інна Олександрівна сказала: «Тут ми вчимо їх жити, але їм не вистачає
спілкування». І ми подумали, що складемо перелік питань про мораль,
милосердя, співчуття, необхідність самопізнання себе та вдосконалення з тим,
щоб хоч раз на місяць проводити тут бесіди на такі теми.
Ініціативна група ТОС, м. Кіровоград
Комментариев нет:
Отправить комментарий